Бібліографія творів Стівена Кінга
Романи↙ | 63 |
---|---|
Повісті↙ | 24 |
Оповідання↙ | 170+ |
П'єси↙ | 2 |
Література і виноски |
Ця бібліографія включає перелік творів американського письменника Стівена Кінга, який працює у жанрі жахів, трилеру, наукової фантастики та фентезі. По всьому світу було продано понад 400 мільйонів примірників його книг[1], багато з яких були адаптовані у художні фільми, серіали та комікси.
Кінг опублікував 62 романи, включаючи сім під псевдонімом Річард Бахман, 24 повісті та понад 170 оповідань.
Сюжети багатьох книг автора розгортаються в його рідному штаті Мен.
Стівен Кінг є автором 62 романів (англ. novels — за класифікацією офіційного вебсайту письменника), 55 з яких він опублікував під власним ім'ям (включаючи цикл «Темна Вежа»), а ще 7 — під псевдонімом Річард Бахман[2].
Рік | Назва | Оригінальна назва | Український переклад з англійської |
Примітки |
---|---|---|---|---|
1974 | Керрі | Carrie | Віталій Ракуленко (2018) | |
1975 | Салимове Лігво | 'Salem's Lot | Олександр Красюк (2021) | Номінант Всесвітньої премії фентезі (1976)[3] 2005 року вийшло ілюстроване видання (англ. Illustrated Edition) роману |
1977 | Сяйво | The Shining | Олександр Красюк (2014) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1978)[3] |
1978 | Протистояння | The Stand | Сергій Крикун, Ганна Яновська (2017) | Номінант Всесвітньої премії фентезі (1979) Номінант Премії «Локус» (1979) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1991)[3] 1990 року вийшла повна версія роману без скорочень (англ. The Complete & Uncut Edition)[3], яка була перекладена українською[4] |
1979 | Мертва зона | The Dead Zone | Володимир Митрофанов (1988) Віталій Ракуленко (2021) |
Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1980)[3] |
1980 | Та, що породжує вогонь | Firestarter | Анастасія Рогоза (2021) | Номінант Премії імені Августа Дерлета (1981) Номінант Премії «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман (1981)[3] |
1981 | Куджо | Cujo | Софія Берлінець (2016) | Переможець Премії імені Августа Дерлета (1982) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1982)[3] |
1983 | Крістіна | Christine | Олена Любенко (2017) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1984)[3] |
Кладовище домашніх тварин | Pet Sematary | Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук (2015) | Номінант Всесвітньої премії фентезі (1984) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1984)[3] | |
Цикл перевертня | Cycle of the Werewolf | не перекладався | ||
1984 | Очі дракона | The Eyes of the Dragon | не перекладався | |
1986 | Воно | It | Олександр Красюк, Сергій Крикун, Анастасія Рогоза (2015) | Переможець Премії імені Августа Дерлета (1987) Номінант Всесвітньої премії фентезі (1987) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1987)[3] |
1987 | Мізері | Misery | Анастасія Рогоза (2016) | Переможець Премії Брема Стокера (1988) Номінант Всесвітньої премії фентезі (1988)[3] |
Томмінокери | The Tommyknockers | не перекладався | Номінант Премії «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман (1988)[3] | |
1989 | Темна половина | The Dark Half | Олександр Красюк (2022) | Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів (1990)[3] |
1991 | Необхідні речі | Needful Things | Володимир Куч (2021) | Номінант Премії Брема Стокера (1992) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1992)[3] |
1992 | Джералдова гра | Gerald's Game | Володимир Куч (2022) | |
Долорес Клейборн | Dolores Claiborne | Володимир Куч | Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1993)[3] | |
1994 | Безсоння | Insomnia | Костянтин Борисенко | Номінант Премії Брема Стокера (1995) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/фентезі (1995)[3] |
1995 | Роза Марена | Rose Madder | не перекладався | Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1995)[3] |
1996 | Зелена миля | The Green Mile | Олена Любенко | Переможець Премії Брема Стокера (1997) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1997)[3] |
Відчай | Desperation | не перекладався | Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1997)[3] | |
1998 | Мішок з кістками | Bag of Bones | не перекладався | Переможець Премії Брема Стокера (1999) Переможець Премії імені Августа Дерлета (1999) Переможець Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1999)[3] |
1999 | Дівчина, що кохала Тома Гордона | The Girl Who Loved Tom Gordon | не перекладався | |
2001 | Ловець снів | Dreamcatcher | Вікторія Меренко (2016) | |
2002 | З Б'юїка 8 | From A Buick 8 | не перекладався | Номінант Премії Брема Стокера (2003)[3] |
2005 | Хлопець з Колорадо | The Colorado Kid | не перекладався | |
2006 | Зона покриття | Cell | Олена Любенко (2006) | |
Історія Лізі | Lisey's Story | Віктор Шовкун (2007) | Переможець Премії Брема Стокера (2005) Номінант Всесвітньої премії фентезі (2007) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2007)[3] | |
2008 | Острів Дума | Duma Key | Олександр Красюк (2008) | Переможець Премії Брема Стокера (2009) |
2009 | Під куполом | Under the Dome | Олександр Красюк (2011) | Номінант Премії імені Августа Дерлета (2010) Номінант Премії «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман (2010)[3] |
2011 | 11/22/63 | 11/22/63 | Олександр Красюк (2012) | Номінант Премії імені Августа Дерлета (2012) Номінант Всесвітньої премії фентезі (2012) Номінант Премії «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман (2012)[3] |
2013 | Країна розваг | Joyland | Олена Любенко (2014) | Номінант Премії Едгара Алана По за найкращу книгу в м'якій обкладинці (2014) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2014)[3] 2015 року вийшло ілюстроване видання (англ. Illustrated Edition) роману |
Доктор Сон | Doctor Sleep | Олександр Красюк (2014) | Переможець Премії Брема Стокера (2014) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2014)[3] Продовження роману «Сяйво» | |
2014 | Містер Мерседес | Mr. Mercedes | Олександр Красюк (2014) | Переможець Премії Едгара Алана По за найкращий роман (2015)[3] Перший роман трилогії про Білла Ходжеса |
Відродження | Revival | Олена Любенко (2015) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2015)[3] | |
2015 | Що впало, те пропало | Finders Keepers | Віталій Михалюк (2015) | Другий роман трилогії про Білла Ходжеса |
2016 | Кінець зміни | End of Watch | Ганна Яновська (2016) | Третій роман трилогії про Білла Ходжеса |
2018 | Аутсайдер | The Outsider | Анастасія Рогоза (2019) | Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів (2019)[3] |
2019 | Інститут | The Institute | Анастасія Рогоза, Володимир Куч (2020) | Номінант Премії імені Августа Дерлета (2020) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів (2020)[3] |
2021 | Згодом | Later | Олена Любенко (2021) | |
Біллі Саммерс | Billy Summers | Володимир Куч (2022) | ||
2022 | Казка | Fairy Tale | Ольга Захарченко, Олена Любенко (2023) | |
2023 | Голлі | Holly | Захарченко Ольга (2024) |
Цикл складається з восьми романів, що оповідають про довгі мандри стрільця Роланда Діскейна. Кінцевою метою пошуків є Темна Вежа — легендарне місце, яке утримує всі світи від руйнування і хаосу. Роланд — останній член давнього лицарського ордена стрільців. Він живе у світі, що відрізняється від нашого, але має з ним низку подібностей. Політичний лад його світу — феодалізм, але він поєднує в собі технічний розвиток Америки старого Заходу і магію. Світ Роланда, як пише Кінг, «зрушив», тобто багато аксіом стали невірними. Наприклад, сонце може сходити на півночі, а заходити на сході, або полярна зоря сходить і заходить за обрій, а не залишається нерухомою в північній частині небесної сфери. Але Роланд упевнений, якщо він дійде до центру всіх світів, до Темної Вежі, він зможе піднятися на її верхній рівень, щоб побачити, хто керує всією Світобудовою, і можливо відновити порядок світу[5].
Рік | Назва | Оригінальна назва | Український переклад з англійської |
Примітки |
---|---|---|---|---|
1982 | Темна Вежа: Шукач | The Dark Tower: The Gunslinger | Олена Любенко (2007) | 2003 року вийшла перероблена (англ. Revised) версія роману[6] |
1987 | Темна Вежа ІІ: Крізь час | The Dark Tower II: The Drawing of the Three | Олена Любенко (2008) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1988)[3] |
1991 | Темна Вежа ІІІ: Загублена земля | The Dark Tower III: The Waste Lands | Олена Любенко (2008) | Номінант Премії Брема Стокера (1992) Номінант Премії «Локус» за найкращий роман у жанрі жахів/темного фентезі (1992)[3] |
1997 | Темна Вежа IV: Чаклун та сфера | The Dark Tower IV: Wizard and Glass | Олена Любенко (2008) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1998) Номінант Премії «Локус» за найкращі ілюстрації (1998)[3] |
2003 | Темна Вежа V: Вовки Кальї | The Dark Tower V: Wolves of the Calla | Олена Любенко (2010) | Номінант Премії Брема Стокера (2004) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2004)[3] |
2004 | Темна Вежа VI: Пісня Сюзанни | The Dark Tower VI: Song of Susannah | Олександр Красюк (2010) | Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2005)[3] |
Темна Вежа VII: Темна Вежа | The Dark Tower VII: The Dark Tower | Олена Любенко (2011) | Переможець Премії імені Августа Дерлета (2005) Номінант Премії Брема Стокера (2005)[3] | |
2012 | Темна Вежа: Вітер у замкову шпарину | The Dark Tower: The Wind Through the Keyhole | Олена Любенко (2013) | Восьма частина циклу Темна Вежа, але хронологічно розташована поміж четвертою та п'ятою частинами |
Рік | Назва | Оригінальна назва | Український переклад з англійської |
Примітки |
---|---|---|---|---|
1984 | Талісман | The Talisman | Анатолій Пітик, Катерина Грицайчук (2016) | У співавторстві з Пітером Страубом Номінант Всесвітньої премії фентезі (1985) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (1985)[3] |
2001 | Чорний дім | Black House | Зоряна Дюг (2017) | У співавторстві з Пітером Страубом Номінант Премії Брема Стокера (2002) Номінант Премії «Локус» за найкращий фентезійний роман (2002)[3] Продовження роману «Талісман» |
2017 | Сплячі красуні | Sleeping Beauties | Олександр Красюк (2018) | У співавторстві з Оуеном Кінгом[en] Номінант Премії Брема Стокера (2018)[3] |
2022 | Останнє завдання Ґвенді[en] | Gwendy's Final Task | не перекладався | У співавторстві з Річардом Чізмаром Третя[7] книга трилогії про Ґвенді Петерсон |
Рік | Назва | Оригінальна назва | Український переклад з англійської |
Примітки |
---|---|---|---|---|
1977 | Лють | Rage | не перекладався | |
1979 | Довга прогулянка | The Long Walk | Володимир Куч (2023) | |
1981 | Дорожні роботи | Roadwork | не перекладався | |
1982 | Людина, що біжить Переслідуваний |
The Running Man | Віктор Ружицький (1991) | Анастасія Рогоза, Олена Любенко (2023) |
|
1984 | Схудлий | Thinner | Анастасія Рогоза, Олена Любенко (2023) | |
1996 | Регулятори | The Regulators | не перекладався | |
2007 | Блейз | Blaze | не перекладався |
Рік | Назва | Оригінальна назва | Український переклад з англійської |
Примітки |
---|---|---|---|---|
2016 | Чарлі Чух-Чух | Charlie the Choo-Choo | Олена Любенко (2017) | Дитяча книжка |
Стівен Кінг є автором 24 повістей (англ. novellas — за класифікацією офіційного вебсайту письменника), одноосібним автором 23 з яких виступив письменник, а ще одну — Пульт Ґвенді — створив у співавторстві з Річардом Чізмаром[2].
Рік | Назва | Оригінальна назва | Перша публікація | У збірці | Український переклад з англійської |
---|---|---|---|---|---|
1990 | Вечір у Бога | An Evening at God's | Інститут удосконалення театрального мистецтва[en] (23 квітня) | поза збірками | не перекладалась |
2017 | Тонкі декорації | Thin Scenery | Ploughshares[en] (літо) | поза збірками | не перекладалась |
- ↑ Bestselling author Stephen King turns 75. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 27 жовтня 2022. Процитовано 27 жовтня 2022.
- ↑ а б Stephen King — Written Works — Novels and Novellas. stephenking.com. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Stephen King Awards. The Science Fiction Awards Database (англ.). Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Пронько, Оксана (1 червня 2017). Фантастичні новинки та анонси: Кінець квітня – травень 2017. Світ Фентезі (uk-UK) . Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ The Dark Tower Official Website. stephenking.com. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ StephenKing.com. The Dark Tower - The Dark Tower I: The Gunslinger (Revised). stephenking.com (англ.). Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Другу книгу трилогії — Чарівне перо Ґвенді[fr] — Річард Чізмар написав одноосібно. Перша книга трилогії — Пульт Ґвенді — вийшла у форматі повісті.
- ↑ Свобода, Радіо (30 жовтня 2018). Вийшла друком нова книга Стівена Кінга. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 березня 2023.
- Бібліографія творів Стівена Кінга на офіційному вебсайті письменника (англ.)
- Бібліографія Стівена Кінга у вигляді часової шкали на histropedia.com (англ.)
- Україномовні видання творів Стівена Кінга на вебсайті Клубу Сімейного Дозвілля